РЕГЛАМЕНТ ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ ПРИ ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ АСОЦІАЦІЇ "УКРМОЛОДЬЖИТЛО"

Цей Регламент затверджений на підставі та у відповідності до Закону України “Про третейські суди” і визначає порядок та правила звернення до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській асоціації «Укрмолодьжитло», порядок формування Складу третейського суду, правила вирішення спорів Складом третейського суду, інші питання, які є необхідними для належного здійснення Третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

У цьому Регламенті наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Третейський суд - Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській асоціації «Укрмолодьжитло»;

Голова Третейського суду – Голова Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській асоціації «Укрмолодьжитло»;

Список третейських суддів – затверджений Список третейських суддів Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській асоціації «Укрмолодьжитло».

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Принципи третейського судочинства

1.1 Третейське судочинство здійснюється на основі принципів законності, незалежності  третейських  суддів  та підкорення їх тільки законові, рівності  всіх  учасників  третейського   розгляду   перед законом і третейським судом, змагальності  сторін,  свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, обов'язковості для сторін рішень третейського суду, добровільності утворення третейського суду, добровільної згоди третейських суддів на їхнє  призначення чи обрання у конкретній справі, арбітрування, самоврядування третейських суддів, всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів, сприяння  сторонам  у  досягненні  ними  мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.  

1.2. У разі, коли проти відкритого розгляду справи третейським судом висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.

1.3. Місцем проведення третейського розгляду є місцезнаходження Третейського суду або інше, обране сторонами спору.

1.4. Розгляд справ у Третейському суді провадиться українською мовою, якщо інше не передбачено угодою сторін.

Сторона, яка подає документи чи письмові докази іншою мовою, повинна забезпечити їх переклад на українську чи мову третейського розгляду.

1.5. Учасниками третейського розгляду є сторони (позивачі і відповідачі) та їх представники. Питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються угодою сторін при вирішенні конкретного спору. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно і не користується правом оскарження рішення третейського суду.

Розділ ІІ. ЗВЕРНЕННЯ ДО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Cтаття 2. Звернення до Третейського суду.

2.1. Юридичні та фізичні особи можуть передати на розгляд Третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законодавством України.

2.2. Третейський суд може розглядати будь-який спір між сторонами, який виникає з цивільних та господарських правовідносин договірного і позадоговірного характеру та віднесений до його компетенції згідно чинного законодавства України.

2.3. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Регламенту.

2.4. Спір може бути переданий на вирішення Третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих питань.

Стаття 3. Види і форма третейської угоди

3.1. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

3.2. Третейська угода може також містити спеціальні положення з окремих процесуальних (процедурних) питань, стосовно яких цей Регламент дозволяє сторонам на власний розсуд та за взаємною згодою відступати від його приписів.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до Третейського суду, спір розглядається в порядку, визначеному цим Регламентом.

3.3. Третейська угода укладається у письмовій формі.

3.4. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами або така угода укладена шляхом обміну листами, телеграмами, повідомленнями з використанням електронних засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію волевиявлення сторін, а також шляхом направлення відзиву на позовну заяву, в якому одна із сторін підтверджує наявність третейської угоди, а інша проти цього не заперечує.

3.5. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить положення про передачу спору до Третейського суду, визнається третейською угодою (застереженням), за умови, що такий документ укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

3.6. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

3.7. Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід’ємною частиною угоди і щодо неї діють такі саме правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов’язанні останній повинен повідомити кредитора про її існування. Зміна третейської угоди в такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

3.8. Обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами, і за вказаними адресами.

Розділ III. ФОРМУВАННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Cтаття 4. Призначення (обрання) третейського суду

4.1. Порядок формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої відповідають цьому Регламенту.

4.2. Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.

Призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого в установленому порядку списку третейських суддів.

Стаття 5. Склад третейського суду

5.1. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського суду).

Третейський суд може розглядати справи у складі одного третейського судді або в будь якій непарній кількості третейських суддів

5.2. Сторони мають право самостійно визначати чисельний склад третейського суду та узгодити процедуру призначення третейських суддів за умови дотримання ними положень цього Регламенту.

За відсутності між сторонами домовленості про чисельний склад третейського суду призначаються три третейських судді. Якщо конкретний спір не є складним, його ціна не велика, або існують інші поважні обставини, у порядку виключення, Голова Третейського суду на власний розсуд може прийняти рішення про одноособовий розгляд такої справи, про що виносить відповідну ухвалу.

Стаття 6. Порядок формування третейського суду

6.1. Формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

6.2. Якщо сторони не дійшли згоди, то формування складу третейського суду здійснюється в такому порядку:

— при формуванні третейського суду у складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів.

— якщо одна із сторін не призначить (не обере) належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені (обрані) сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення (обрання) не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суду припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентному суду;

— якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення (обрання) третейського судді сторони не призначать (оберуть) третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентному суду.

6.3.Головуючий складу третейського суду у справі та третейський суддя у випадку, передбаченому абзацом першим п.6.2. цієї статті, обирається не менш як двома третинами від призначеного (обраного) складу суду шляхом відкритого голосування.

Стаття 7. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді

7.1. Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення (обрання) підлягає відводу чи самовідводу:

— якщо він особисто чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи;

— якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особистих стосунках;

— на його прохання або за спільним рішенням сторін;

— встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ’єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізнались після його обрання чи призначення;

— тривалого, більш ніж один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов’язків третейського судді у конкретній справі;

— виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 4.2. Положення про Третейський суд ;

— якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов’язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід із зазначених вище причин.

Стаття 8. Порядок відводу третейського судді

8.1. У разі звернення до особи за отриманням згоди на обрання чи призначення її третейським суддею у конкретній справі, ця особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до ст.7 цього Регламенту та повідомити про це сторони по даній справі.

8.2. Сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу, стали відомі їй після його призначення чи обрання .

8.3. Заява про відвід подається третейському судді , кандидатура якого відводиться, або Голові Третейського суду.

8.4. Якщо протягом 10 днів після відводу третейського судді сторони не погодять іншої кандидатури, спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

8.5. Підстави та порядок відводу секретаря судового засідання визначаються за угодою сторін третейського розгляду для вирішення конкретного спору.

Стаття 9. Припинення повноважень третейського судді та третейського суду

9.1. Повноваження третейського судді припиняються:

— за погодженням сторін;

— у разі відводу чи самовідводу ;

— у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

— у разі набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;

— у разі його смерті, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим рішенням суду, що набрало законної сили.

9.2. У разі, якщо повноваження третейського судді припиненні відповідно до положень цієї статті, інший третейський суддя призначається чи обирається за загальними правилами.

9.3. Повноваження складу третейського суду, яким вирішувався спір, припиняються після прийняття ним рішення по конкретній справі.

Стаття 10. Відповідальність третейських суддів за невиконання своїх обов”язків

10.1. У разі невиконання або неналежного виконання третейським суддею своїх обов”язків, визначених Регламентом чи контрактом, без поважних причин він несе відповідальність, передбачену законодавством про адміністративну чи кримінальну відповідальність.

Стаття 11. Контракти третейських суддів

11.1. Третейські судді виконують свої обов’язки на контрактній основі. У договорах між третейськими суддями і сторонами обумовлюються взаємні права і обов’язки та інші питання. За вирішення конкретного спору третейський суддя отримує гонорар за свої послуги, розмір якого обумовлюється в контракті між ним і стороною, який має право одержувати тільки від однієї із сторін спору.

11.2.Здійснення фізичною особою повноважень третейського судді не є підприємницькою діяльністю.

Розділ ІV. ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

Cтаття 12. Компетенція третейського суду

12.1. Третейський суд, з додержанням вимог Закону України «Про третейські суди», самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

12.2. Сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.

12.3. Якщо третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, третейський розгляд припиняється, а витрати, понесені третейським судом, відшкодовуються сторонами в рівних частках.

12.4. При прийняті позову третейський суд вирішує питання про наявність і дійсність угоди про передачу спору на розгляд третейського суду.

У разі, якщо суд дійде висновку про відсутність або недійсність зазначеної угоди, він відмовляє у розгляді справи. Мотивована ухвала про відмову надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

12.5. Спірні питання щодо компетенції суду вирішує Голова Третейського суду.

Стаття 13. Визначення правил третейського розгляду

13.1. Правила розгляду справ третейським судом визначається цим Регламентом.

13.2. Строки вчинення процесуальних дій , передбачених Регламентом, можуть бути продовжені лише за спільною згодою сторін та складу третейського суду, яким вирішується спір. Про продовження строку третейського розгляду виноситься відповідна ухвала.

Стаття 14. Форма та зміст позовної заяви

14.1. Позовна заява подається у письмовій формі до Секретаріату суду .

14.2. У позовній заяві повинні зазначатися:

— назва постійно діючого Третейського суду ;

— дата подання позовної заяви;

— найменування і юридичні адреси сторін, які є юридичними особами, та/або прізвище , ім’я, по-батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи сторін, які є фізичними особами;

— найменування і юридична адреса представника позивача, якщо він є юридичною особою або прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи представника, який є фізичною особою у випадках, коли позов подається представником;

— посилання на наявність третейської угоди між сторонами та докази її укладення;

— зміст вимоги, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці;

— обставини, якими обгрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують, розрахунок вимог;

— перелік письмових матеріалів, які додаються до позовної заяви;

— підпис позивача або його представника з посиланням на документ, що засвідчує повноваження представника;

14.3. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

— наявність третейської угоди;

— обгрунтованість позовних вимог;

— повноваження представника;

— направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо).

14.4. Датою отримання позовної заяви вважається день вручення Секретаріату Третейського суду позовної заяви, а в разі відправлення її поштою – дата штемпеля поштового відомства місця відправлення на конверті.

14.5. Секретаріат Третейського суду комплектує подані позивачем документи і передає їх Голові Третейського суду для вирішення питання щодо порушення третейського провадження та визначення складу суду на підставі узгодженої сторонами пропозиції або за власним рішенням

Стаття 15. Відзив на позовну заяву

15.1. Відповідач повинен надати Третейському суду письмовий відзив на позовну заяву.

15.2. Відзив направляється позивачу та третейському суду в порядку та строки, що передбачені третейською угодою для вирішення конкретного спору, але не пізніше трьох днів до першого засідання суду, який вирішує спір.

15.3. Неподання відповідачем відзиву у визначені строки не звільняє його в подальшому від виконання вимог третейського суду про надання відзиву на позов. Наслідки невиконання вимог третейського суду передбачаються третейською угодою сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору.

15.4. Якщо сторони не домовилися про інше, до прийняття рішення третейським судом сторона має право змінити, доповнити або уточнити свої позовні вимоги.

Стаття 16. Зустрічний позов

16.1. Відповідач вправі подати зустрічний позов для розгляду третейським судом, якщо такий позов є підвідомчим третейському суду та може бути предметом третейського розгляду відповідно до третейської угоди.

Зустрічний позов може бути подано на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення по справі.

16.2. Третейський суд приймає зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємно пов”язані та їх спільний розгляд є доцільним. Зокрема, коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися.

16.3. Зустрічний позов має відповідати вимогам статті 14 цього Регламенту.

16.4. Сторона зобов’язана надати відзив на пред’явлений до неї зустрічний позов у п’ятидеyний строк. Голова Третейського суду має право при наявності відповідного клопотання подовжити позивачу за первісним позовом строк для надання відповіді на зустрічний позов.

Стаття 17. Визначення ціни позову

17.1. Ціна позову визначається:

— у позовах про стягнення грошової суми – такою грошовою сумою;

— у позовах про витребування майна – ринковою вартістю такого майна;

— у позовах про визнання або зміну правовідносин – ринковою вартістю предмету правовідносин на момент подання заяви;

— у заявах про встановлення дії або бездіяльності – на підставі даних про майнові інтереси позивача;

— у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

17.2. Якщо позовні вимоги, викладені у заяві мають немайновий характер, то позивач зобов’язаний вказати ціну позову.

17.3. Якщо позивач не визначив або неправильно визначив ціну позову, Голова третейського суду або склад третейського суду за власною ініціативою чи за вимогою позивача визначає ціну позову на підставі наявних даних.

17.4. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, — суми їх визначаються судом, чи суддею.

Стаття 18. Усунення недоліків позовної заяви

18.1. Якщо позовні матеріали подано без додержання вимог, передбачених цим Регламентом, секретар Третейського Суду пропонує позивачу усунути виявлені недоліки протягом 5 календарних днів з моменту одержання цієї пропозиції.

18.2. До усунення недоліків справа залишається без руху, а при невиконанні пропозиції у встановлений строк подана позовна заява та додані документи залишається без розгляду та підлягають поверненню позивачу.

Стаття 19. Відмова у третейському розгляді та повернення позовних матеріалів

19.1. Голова Третейського суду може відмовити у порушенні третейського провадження, якщо дійде висновку про відсутність або недійсність третейської угоди про передачу спору до Третейського суду.

19.2. Якщо позивач не сплатив третейські збори, у розмірах та строках, що встановлені в ухвалі Третейського суду, позовна заява залишається без руху чи повертається позивачеві...

Стаття 20. Порушення третейського провадження

20.1. Голова Третейського суду протягом 5 робочих днів з моменту отримання належно оформленої позовної заяви та усіх інших необхідних документів виносить ухвалу про порушення третейського провадження.

20.2. В ухвалі про порушення третейського провадження зазначаються правові підстави порушення провадження, визначається розмір третейського збору, що підлягає сплаті, та строк його сплати. Крім цього у зазначений в ухвалі строк сторонам пропонується обрати третейських суддів із Списку третейських суддів та надати заперечення щодо суті спору.

20.3. Секретар Третейського суду разом із текстом ухвали про порушення третейського провадження надсилає:

— позивачу – Регламент та Положення про постійно діючий Третейський суд та Список третейських суддів постійно діючого Третейського суду;

— відповідачу – копію позовної заяви , Положення і Регламент Третейського суду та ухвалу про порушення справи.

Стаття 21. Процесуальні строки та порядок обміну документами

21.1. Строки, що передбачені цим Регламентом або встановленні третейським судом відповідно до його повноважень, починають обраховуватися з наступного дня після того, з якого починається строк, якщо не зазначено іншого.

21.2. Якщо день, з якого починається строк, є святковим або неробочим, строк починається нараховуватись у перший наступний робочий день, якщо не зазначено іншого. Якщо останній день строку є святковим або неробочим, строк спливає в кінці першого наступного робочого дня.

21.3. Повідомлення та документи вважаються пред’явлені у день їх отримання поштою (рекомендований лист ) або у день, коли були отримані особисто стороною або її представником під розписку.

21.4. Позовна заява, відзив на позов, повістка, рішення, ухвала Третейського суду направляються стороні лише рекомендованим листом або вручаються особисто під розписку.

21.5. Всі інші документи і повідомлення можуть бути направлені звичайним листом, або телефаксом, телеграфом, електронною поштою за умови їх підтвердження звичайним листом.

Стаття 22. Докази

22.1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Засоби доказування визначаються третейською угодою з урахуванням вимог законодавства.

22.2. Третейський суд може визначати належність та допустимість конкретних доказів. Однак, обставини справи, які за законодавством повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися жодними іншими засобами доказування.

22.3. Третейський суд самостійно визначає засоби доказування. Зокрема, ними можуть бути:

— пояснення сторін та третіх осіб;

— свідчення особи;

— письмові та речові докази;

— висновки експерта;

— аудіо- та відеозаписи;

— інші засоби доказування, які будуть визнанні достовірними та належними з огляду на конкретні обставини справи.

22.4. Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

22.5. Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об’єктивного вирішення спору.

22.6. Якщо третейський суд визнає за необхідне одержати документи від осіб, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони, або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх третейському суду. Третейський суд самостійно або на прохання сторони може звернутися до компетентного органу з проханням про сприяння в отриманні необхідних доказів.

22.7. Третейський суд , оцінюючи докази, визначає їх достовірність та вагомість у справі, керуючись при цьому внутрішнім переконанням , яке має бути обгрунтованим і встановленим на підставі аналізу матеріалів.

22.8. Ненадання витребуваних судом доказів, інших документів не є перешкодою для третейського розгляду справи, якщо причина їх ненадання буде визнана судом поважною.

22.9. Сторони повинні надавати третейському суду докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Всі зібрані письмові докази, разом з процесуальними документами сторін (позовна заява, відзив на позов тощо) повинні зберігатися у справі в прошитому та пронумерованому вигляді.

Стаття 23. Забезпечення позову

23.1. Якщо сторони не домовились про інше, третейський суд може, за заявою будь-якої сторони, розпорядитися про вжиття певною стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмету спору, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства.

Стаття 24. Призначення експертизи

24.1. З метою правильного вирішення спору третейський суд має право зобов’язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що суд виносить відповідну ухвалу.

24.2. В ухвалі про призначення експертизи визначаються: питання, які підлягають роз’ясненню експертом; назва експертної установи; прізвище, ім’я та по-батькові експерта (експертів), що має здійснити експертизу; вимоги до сторін або учасників третейського розгляду про надання необхідної інформації для підготовки достовірного висновку експертизи; строк проведення експертизи.

Стаття 25. Підготовка справи до третейського розгляду

25.1. Третейський суд в порядку підготовки справи до третейського розгляду протягом п’яти днів визначається щодо наявності усіх належно оформлених документів по даній справі. У разі необхідності вимагає від сторін додаткові письмові пояснення, докази та інші документи.

25.2. Рішення суду про дату, час, місце засідання надсилається сторонам не пізніше ніж за 10 днів до засідання.

Розділ V. ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД

Стаття 26. Строк третейського розгляду

26.1. Строк третейського провадження у справі не повинен перевищувати двох місяців від дня одержання позовної заяви.

26.2. У виняткових випадках Голова Третейського суду чи його заступники мають право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.

Стаття 27. Участь та права сторін у засіданні третейського суду

27.1. Третейський розгляд здійснюється на засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.

Третейський суд вправі визнати явку сторін на засідання обов’язковою.

27.2. Суд може відкласти розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого із інших осіб, що беруть участь у справі, які повідомлені у встановленому порядку про час і місце судового засідання, з причин, визнаних судом поважними. У випадку повторної неявки без поважних причин суд розглядає справу на підставі наявних у справі матеріалів.

27.3. Третейський суд під час розгляду справи забезпечує додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведені перед третейським судом їх переконливості.

27.4. Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з неї витяги, знімати копії, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до третейської угоди у третейському суді для вирішення конкретного спору.

Стаття 28. Судове засідання

28.1. Третейський розгляд справи відбувається у відкритому судовому засіданні.

28.2. У випадку колегіального розгляду справи судом призначається суддя-доповідач, який викладає обставини справи, вимоги позивача, заперечення та пояснення відповідача, зміст долучених до справи документів.

28.3. Після заслуховування пояснень сторін, аналізу письмових та речових доказів, висновків експертів та інших доказів суд вирішує питання щодо :

— відмови позивача від позову;

— визнання відповідачем позову;

— укладення мирової угоди;

— відкладення розгляду справи;

— зупинення провадження по справі;

— припинення провадження по справі;

— залишення позову без розгляду.

28.4. Під час судового засідання обов’язково ведеться його аудіозапис.

Стаття 29. Протокол засідання третейського суду

29.1. Протокол засідання третейського суду ведеться лише в разі наявності угоди між сторонами про ведення протоколу. Для ведення протоколу за згодою третейських суддів (третейського судді) сторонами може бути призначений секретар третейського розгляду. За його відсутності третейські судді можуть обрати секретаря із складу (крім голови) третейського суду, яким вирішується спір.

29.2. У протоколі засідання третейського суду зазначається:

— найменування Третейського суду ;

— склад третейського суду;

— місце, дата, час початку та час закінчення слухання справи;

— найменування сторін, їхніх представників, свідків, експертів, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;

— заяви та клопотання сторін;

— вказівки та вимоги до сторін по справі, висунуті третейським судом;

— розклад засідань третейського суду;

— зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

— подані під час третейського розгляду докази, відомості про їх огляд;

— узгоджене сторонами питання про необхідність зберігання та умови зберігання рішень третейського суду;

— витрати, понесені сторонами.

Протокол підписується всіма третейськими суддями, які розглядали справу та секретарем судового засідання.

29.3. Третейський суд протягом трьох днів з моменту складання протоколу на підставі відповідного клопотання сторони може внести зміни та/або доповнення до його тексту.

Розділ VІ. РІШЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Стаття 30. Прийняття рішення третейським судом

30.1. Рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду.

У разі розгляду справи колегіально, суддя, не згодний з рішенням, зобов’язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.

30.2. Рішення оголошується у засіданні третейського суду. Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. Мотивоване рішення направляється сторонам у строк до п”яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.

30.3. У разі відмови сторони одержати рішення третейського суду або її неявки без поважних причин у засіданні суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Стаття 31. Вимоги до рішення третейського суду

31.1. Рішення Третейського суду викладається у письмовій формі та підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і суддею, який має окрему думку.

31.2. Рішення третейського суду скріплюється підписом Голови Третейського суду. Підписи третейських суддів, які вирішували конкретний спір, на рішенні третейського суду посвідчуються нотаріально.

31.3. У рішенні третейського суду повинні бути зазначені:

— назва третейського суду;

— дата прийняття рішення;

— склад третейського суду і порядок його формування;

— місце третейського розгляду;

— сторони, їх представники та інші учасники судового розгляду, що брали участь у розгляді справи;

— висновок про компетенцію третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою;

— стислий виклад позовної заяви, відзиви на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін, та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду;

— встановлені обставини справи, підстави виникнення