Історія Асоціації: відродження

Принципи і моральність руху МЖК не дозволяли миритися з таким ста­ном справ. Ветерани руху МЖК були вимушені в черговий раз доводити, що порох у їх порохівницях не відволожився. вже немолоді романтики з сивиною на скронях, що пройшли сувору школу життя, знову взялися за справу. У тому ж 2010 році вдалося переконати Кабінет міністрів України відновити фінансування Державної програми забезпечення житлом моло­ді. Урядом було виділено на це близько 40 млн. гривень.

Для наведення порядку та відновлення законності в адмініструванні кредитних ресурсів була необхідна зміна керівництва Державного фон­ду сприяння молодіжному житловому будівництву. Постановою Кабінету міністрів України був змінений склад Спостережної ради. Її головою був призначений Анатолій Толстоухов, заступником — Володимир Грищенко, а головою правління став Леонід Рисухін.

Асоціація на своїй щорічній конференції дала жорстку оцінку ситуації з кредитуванням молодих сімей. Був обраний новий склад ради і новий голова.

Цілком зрозуміло обурення тих людей, які частину свого життя — не­ймовірно важкого, але яскравого і насиченого служінням людям — при­святили МЖК. Істинні емжеківці розуміють — прийшов час принципово змінити підхід до програми забезпечення молоді житлом. насамперед, шляхом значного збільшення обсягів фінансування, розширення напря­мів і способів реалізації програми, зробити її багатоваріантною та реально доступною, передбачивши в тому числі будівництво державного найма­ного житла. Необхідно повернутися до ідеології створення середовища проживання при будівництві житлових будинків, відновити комплексну забудову мікрорайонів. Тобто повернути основоположну ідею, яка була за­кладена ще на початку будівництва молодіжних житлових комплексів.

У своїй доповіді на «круглому столі», який проводився відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України на честь 40-річчя руху МЖК, голова Всеукраїнської асоціації «Укрмолодьжитло» Володимир Грищенко сказав:

— Ідеологи МЖК завжди розглядали молодіжні житлові комплекси не тіль­ки як місце проживання, але і як середовище існування, в якій мають бути створені умови для багатостороннього розвитку особистості та виховання дітей.

Формувався і реалізовувався підхід, який сьогодні відсутній в Україні при забудові міст і населених пунктів. З одного боку, викликає занепокоєння стан моральності у суспільстві, особливо у молодіжному середовищі. З іншого, —  кожним роком зменшуються можливості для організації та проведення культурного, духовного дозвілля, в тому числі у зв'язку зі зменшенням кількості позашкільних установ і місць для проведення вільного часу молоддю, їх комерціалізація, яка робить недо­ступними для більшості населення навіть ті, що збереглися.

А розширення їх мережі при будівництві житла для молоді при існуючих підхо­дах і правовій базі неможливо. Будувати такі установи за рахунок молодих сімей та їх кредитних ресурсів не тільки не правильно, але й аморально. Державні ж кошти на ці цілі не передбачаються навіть в концепціях розвитку країни.

Стурбована створеною ситуацією, Всеукраїнська асоціація «Укрмолодьжитло» звернулася напередодні 40-річчя руху МЖК до Уряду та Верховної Ради Украї­ни з пропозицією передбачити при формуванні нової законодавчої бази щодо за­безпечення житлом молоді фінансування та утримання відповідних установ як невід'ємної частини проживання .

За кількістю різного роду питних закладів та алкоголю, уживаного молоддю, Україна обігнала майже всіх у світі. Настав час змінити пріоритети. Досвід розвитку МЖК говорить, що реалізація таких завдань, незважаючи на економічні та політичні проблеми в країні, не тільки необхідна, а й реальна.

З ініціативи Асоціації та за рішенням спостережної ради Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву створено робочу групу, яка займається розробкою концепції молодіжної житлової політики і створює нову законодавчу базу для її реалізації.

Попередні роки та досягнення в розробці та впровадженні в Україні сис­теми забезпечення житлом молоді дають всі підстави ветеранам руху МЖК пишатися своєю діяльністю і своєю історією.

За час існування руху МЖК його підприємствами та організаціями було збудовано в Україні 3,2 млн. кв. м житла. Це 63 тисячі квартир, 852 індиві­дуальних будинки, 25 дитячих садків, 24 школи, 18 спортивно-оздоровчих комплексів та багато іншого.

Крім того, в результаті реалізації ідеї руху МЖК про державне пільгове дов­гострокове кредитування на будівництво житла для молоді та впровадження її в Україні понад 28 тисяч молодих сімей стали власниками комфортабельних квартир. Сьогодні в усіх регіонах України до бюджетів областей і деяких міст додані витрати на кредитування молодих сімей.

Про значення руху МЖК Україні в становленні та розвитку країни, про його вплив на долі вже кількох поколінь українців розмірковує у своїх спо­гадах член ради старійшин Всеукраїнської асоціації «Укрмолодьжитло» Роман Богуславський:

— В мене є дві книжки віршів Анатолія Мироненка, котрі я читаю в моменти, коли, ніби, у всьому абсолютна безвихідь. В нас, емжеківців, як і у всіх нормальних людей, також трапляються ситуації, коли просто важко, і наш позитив полягає в тому, що ми не здаємося в будь-якій ситуації. А його вірші — це наша історія, і мені здається, без нашої історії він не виріс би як поет. Якщо питання руху МЖК роз­глядати ширше, то всі ми ветерани МЖК творили його історію, а МЖКівська дій­сність творила нас. За період становлення руху МЖК в Україні в нашому середовищі виросло нове покоління. Сьогодні нашою гордістю є збудовані квартали, є та нова по духу людина, що виросла в їхньому середовищі. Та ще більшою гордістю є наші діти — це те покоління, котре росте в новостворених нами умовах, це плід наших задумів та починань чвертьвікової давнини. Більшість з нас сьогодні вже сивочолі дідусі, що любуємось своїми внуками, та,разом з тим, ще міцно тримаємо руль та правильний напрямок розвитку нашого вже немолодого руху...

В рядах МЖКівців пліч-о-пліч працюють безпартійні і комуністи, регіонали та рухівці і нашоукраїнці. Всіх єднає одна мета, одна спільна справа — зробити все для того, щоб молода українська сім'я вже на стадії свого творення достойно і комфортно почувала себе в своїй державі і, відповідно, всім своїм буттям відповідала взаємніс­тю державній опіці, жила і працювала на благо свого народу і прийдешніх поколінь. Такий підхід дооцінки сьогодення появився в МЖКівському середовищі не сам по собі, він сформувався зароки боротьби молодих людей за можливість задовольнити своє конституційне право своїми руками.

Єдності в лавах МЖК, націленій на виховання нової людини, державотворення та забезпечення добробуту сім'ї, вартувало б повчитись нашим парламентаріям та політикам.

До думок та слів ветерана руху МЖК Романа Богуславського важко щось дода­ти. МЖК — це не цегла. МЖК — це навіть не будинки. МЖК — це спосіб життя. Справа МЖК живе і розвивається, набуваючи нових форм, але не змінюючи своєї суті — кожній молодій сім'ї в Україні — окрему квартиру! Тут, у новому середовищі проживання, виросте нове покоління українців. Найкраще і «найвигідніше» ін­вестування — це інвестиції в майбутнє, в наших дітей.

Досвід руху МЖК це довів!!!

<<Повернутись на попередню